aurum_nostrum: (Default)
[personal profile] aurum_nostrum
Креативні інтенції алхіміків мають прадавнє філософське підґрунтя та космічний масштаб. Майстер творить Порядок із Хаосу в мікрокосмі «філософського яйця», що мислиться аналогом макрокосму – Всесвіту [1]. Важливим аспектом Великого Діяння є прагнення алхіміків впливати на природні процеси вдосконалення матерії, штучно прискорюючи або «стискаючи» перебіг часу. Парацельс у «Філософських канонах» писав: «Мудрі перетворюють роки в місяці, місяці в тижні, а тижні – у дні». Ідея усунення фактору часової детермінації закономірно випливає зі споконвічної мрії homo faber (людини-творця) брати участь в одночасному вдосконаленні Природи та самого себе [2].
Імператор Рудольф ІІ, покровитель герметичного мистецтваВ Європі період першого розквіту алхімії (ХІІІ ст.) збігається з епохою принципових змін у ставленні людини до часу. Уніфікація часу та його відчуження від природних ритмів змінюють темп життя, перетворюючи час із Божого дару на власність людини [3]. Отже, алхімічна мрія щодо підкорення часу набуває особливої соціальної актуальності. Традиційний, підкріплений думкою Аристотеля [Метеорологіка IV, 3], алхімічний імператив «наслідування Природи» трансформується в прагнення її перевершити, а пафос співтворчості адепта з Богом виливається в озвучену Миколою Кузанським тезу «людина – другий бог» [Берил, 6]. Парацельсіанська революція переносить акценти з трансмутації металів на вдосконалення людини, а певне розмиття християнських доктрин в XV – XVII ст. стимулює пошуки земного безсмертя [4], яскраво представлені в Рудольфіанську добу.

Безсмертя є, напевно, найяскравішим проявом безмежного ресурсу, що мислиться у вимірі часу – не як божественна вічність, що передує часові, але як нескінченність часу, що зливається з вічністю. Разом із Еліксиром адепт споживає штучно «стиснений» час, що згодом «розгортається» та продовжує життя на визначений або невизначений термін. Навіть якщо цей термін є обмеженим, періодичне вживання Еліксиру має забезпечувати безсмертя не як актуальну, а як потенційну (в термінах Аристотеля) безкінечність часу – принципово необмежене подовження життя. Така позиція властива китайській алхімії [5]. В європейській традиції наслідком її розвитку є навіть штучне розрізнення понять Еліксиру безсмертя та Еліксиру молодості.
Прагнення зняття темпоральної детермінації буття безумовно є важливим аспектом алхімічної ідеї. Однак чи не означає воно й прагнення безмежного у матеріальному вимірі, адже, на думку Блаженного Августина, матеріальний світ було створено разом із часом? Дійсно, перемога адепта над Часом є спряженою зі здобуттям ідеалізації досконалості – філософського каменя.
Вочевидь, прагнення безмежного ресурсу є есенціальною ознакою феномена алхімії [6]. Звісно, на Сході та Заході способи втілення цього прагнення не були тотожними. Це можна пояснити різницею між колективними установками – інтроверсією Сходу та екстраверсією Заходу [7], що спонукає першого алхіміка шукати безмежне переважно в глибинах власної душі (мікрокосму), а другого – у неозорих сферах макрокосму. Втім, враховуючи засадничий герметичний принцип відповідності макро- та мікрокосму [8], врешті-решт не видається докорінно важливим, чи йдеться про пошук штучного золота (перетворення в макрокосмі), чи про здобуття безсмертя (перетворення мікрокосму). Як на Сході, так і на Заході наслідком генералізації алхімічних цілей є ідея Абсолютного знання, хоча в обох випадках це знання мислиться містичним просвітленням, а не досягненням ratio. В пізньоалхімічній та розенкрейцерській традиціях ця ідея набуває міфологізованих форм повернення до знання Адама до гріхопадіння [8].
Отже, безмежне знання – це безмежні можливості. Однак виявляється суперечність між конечним характером людини як суб’єкта пізнання та безмежністю реальності, на яку це пізнання спрямовано – аналогія з проблемою богопізнання в Іоанна Скота Еріугени. Пізнаванність безмежного є принаймні проблематичною через неосяжність останнього, адже пізнання передбачає визначення, de-finitio, тобто покладання меж [9]. Алхімічні абстракції та інтуеми не піддаються вичерпній раціоналізації. Шукач безмежного опиняється в ситуації на кшталт «вченого незнання» Миколи Кузанського й прагне подолати протиріччя у містичний спосіб – ірраціональний та невимовний. Алхімічне осяяння, що дарує всеохоплююче знання таємниць Природи, може розглядатися як вихід свідомості за межі простору й часу, в яких перебувають прості смертні. В свою чергу, споконвічність глибинних прагнень людини до безмежного й незбагненного фактично знімає обмеження в часі з існування алхімії як соціокультурного феномена.
Література:
1. Родигін К.М. Феномен алхімії: Час, Хаос і Порядок / К.М. Родигін, В.В. Білецький // Схід. – 2009. – № 8 (99). – С. 113-116.
2. Элиаде М. Кузнецы и алхимики // Азиатская алхимия / М. Элиаде. – М.:  Янус-К, 1998. – С. 242-244.
3. Ле Гофф Ж. Другое средневековье: Время, труд и культура Запада / Ж. Ле Гофф. – Екатеринбург: Изд-во Урал, ун-та, 2002.– С. 36-49.
4. Торчинов Е.А. Китайский путь золота и киновари / Е.А. Торчинов // Даосская алхимия. – СПб.: Азбука; Петербургское Востоковедение, 2001. – С. 6.
5. Гэ Хун. Баопу-Цзы / Гэ Хун // Даосская алхимия. – СПб.: Азбука; Петербургское Востоковедение, 2001. – С. 351.
6. Родигін К. Феномен алхімії в часопросторовому та ментальному вимірі Старого Світу / К. Родигін, М. Родигін // Схід. – 2012. – № 4 (118). – С. 168.
7. Юнг К.Г. Различие между восточным и западным мышлением // Сознание и бессознательное / К.Г. Юнг. – СПб.: Университетская книга, 1997. – С. 507.
8. Йейтс Ф. Розенкрейцерское просвещение / Ф.Йейтс. – М.: Алетейа, Энигма, 1999. – 464 с.
9. Антонова Е.В. Об именовании Бога в философии Эриугены / Е.В. Антонова // Знание за пределами науки. – М.: Республика, 1996. – С. 303.
 
Перша публікація:
Родигін К. Безмежне в алхімії та алхімія без меж / К. Родигін // ІХ Харківські студентські філософські читання: міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів 25-26 квітня 2013 року. Збірник тез доповідей. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2013. – С. 26-27.
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.